.
Заблукала он зірка в тумані,
І не може на землю дивитись.
Дуже тяжко так, жити в чеканні,
Бо доводиться часто журитись.
Як навчитись розсіяти смуток,
Що так важко лягає на душу?
Ніби листя осіннього жмуток,
Я в душі своїй виносить мушу.
Як прогнати холодні тумани,
Що так щільно в траві уляглися?
Як розвіяти болі й обмани,
Щоб дні щастя рікою лилися…
Я не буду вже більше журиться,
Бо діждуся свого я Кохання.
Всі зірки будуть з неба світиться,
Всі тумани розвіють бажання.
28.10.2018 р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811598
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.10.2018
автор: Валентина Рубан