Нині восьме. Раненько. Вівторок.
Шелестить-облітає листва...
Наче привид, долаючи морок,
Засвітилась дороги верста…
Із пітьми прозвучало: "Вітаю!"
І почулися кроки здаля...
Листя жовте і далі злітає,
І золотиться матір–земля.
Наближається постать знайома.
Я крізь листя побачив лице.
Йде мій друг, ледь долаючи втому,
Засвітилось життя промінцем!..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809131
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.10.2018
автор: СЕЛЮК