Осінній вечір за вікном
Голубить золотом листків
Вкриває тиша мокрим сном
Й веде у далечінь віків.
Цілує стомлені гаї
Й вуаллю прикрива туман
Мовчать бентежні солов’ї
Читає осінь свій роман.
Не спить, а мріє про весну
Про молодість й життя
Коли воскреснуть й оживуть
Безмежні почуття.
А поки що, чекай зими
Тривалий снігопад
Позаколисує думки
І дасть усьому лад…
2010рік
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809020
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 06.10.2018
автор: Інна Рубан-Оленіч