ПУСТЕЛЕЮ



бреде  у  безвість
колона  слідом  за  колоною
бранців
пустельного  само  полону

«…якщо  сіль  вивітриться  –
чим
зробиш  її  солоною?..»

якщо  земля  не  дасть  джерелу  води  –
кому  знадобляться  золоті  жили  і  поклади?
фабрики  і  заводи…

зоставиш  жадно  нажите
і  побредеш  усюди,
а  скрізь  –  такі  як  і  ти
безбожні  люди

їм  і  без  тебе  тісно
і  обмаль  води:
геть  іди!
…а  куди?

навпростець-навмання
пустелею  вигнання  –
до  самопізнання-прозріння

за  віщо,  питаєш?  яке  коріння,
таке  й  насіння:

бо  твої  діди  
і  прадіди,
як  от  зараз  і  ти,
зазіхнули  на  клаптик  землі
під  хатою  у  сироти
і  відмовили  спраглому  подорожньому
у  ковтку  води

22.04.2018

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808401
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 30.09.2018
автор: Валя Савелюк