Відпустіть мене туга з печаллю,
непроглядна нудьга відпусти.
Я наситився вдосталь мовчанням,
наковтався образ, темноти.
Відпусти мене смуток, утома,
залиши мене в спокої біль.
Хай нарешті життя аксіома
вкусить щастя і радощів хміль.
Не чіпайте тяжкі мене думи,
не остуджуйте тіло і кров.
Хай у серці прокинуться сурми –
поверни мені, доле, любов!
28.09.2018
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808141
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 28.09.2018
автор: Олександр Мачула