Запуталась у всьому - де осінь, де зима
В душевну впала втому, нічого в ній нема
Занурилась у будні, де все таке, рябе
Присіла коло студні - о Боже! Де я? Де?
Цвіте чарівна осінь, вкладає кольори:
- Не клич пекучий холод, зостанься ще- не йди
Мені б іще з тобою у вальсі танцювать
І холод, наче гомін, у сквері зустрічать
Шукати з ним октави, сміятись залюбки
У жартах цілуватись, з дощу плести бульки
Їх сипати кошами у трави, ще пянкі
Де ніжаться до неба мої грушки, гливкі
І втому тамувати закоханим снопом
І ранок зустрічати в жоржинах, під вікном
І жити, знову жити у цій земній красі
Щоб тільки не втомитись у божевільнім сні
Прийде - незабариться, всміхнеться де- не- де
Невже це знову осінь... О Боже! Де я? Де?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807326
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.09.2018
автор: Леся Утриско