Вже осінь землю листом покриває,
Летять у небі журно журавлі,
І їх прощальний клич кругом лунає,
Із під небес до рідної землі.
Ще золота красуня - ніжна осінь,
Не сипле холодом, не дошкуля дощем.
Та про її прихід віщує неба просинь
І на душі якась печаль і щем.
А на ставку у нас ще плава диво,
Лебідка, лебідь й семеро діток.
Поглянеш - любо на душі й красиво,
В моїм селі – їх райський уголок.
Сховався в верби , що схилились в воду,
А з того боку- в березовий гай.
І зветься рай цей – Гнідинцями зроду,
Мій найдорожчий, милий серцю край.
(19/10/2012.)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805973
Рубрика: Присвячення
дата надходження 08.09.2018
автор: Валентина Рубан