Мої українці! Геть не надивитись очима
На ваші прекрасні обличчя й прекрасні життя.
Мені пощастило, що ви мене скрізь оточили,
Що я відчуваю любові до вас почуття.
Мені пощастило знаходитись серед чудових,
Сміливих, свободних, достойних і чесних людей,
Що добрі, дбайливі та сповнені в серці любові,
А в розумі — гарних, шляхетних і мудрих ідей.
Дивитись на ваших батьків і дітей, на родини,
Що мають традицію щастя і здатні її
Продовжити далі, творити майбутнє країни, —
Відрада душі, українці кохані мої!
Хай вас небагато. Хай більшість населення — стадо,
Гнила біомаса, яка продається за гріш.
Але вас достатньо мені, щоб невпинно і стало
Країні цій я віддавав кожний подих і вірш.
[i]25.04.2018, Київ[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801538
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.08.2018
автор: Петро Рух