У небі хмари білосніжні,
Пухкі немов солодка вата.
Їх пригортає вітер ніжно,
Трава ніким ще не прим'ята.
З роси намисто одягнула,
Береза - діва чарівниця.
Коса у полі позіхнула,
Сховалися в траві суниці.
Метелик в гарному убранні,
До квітів в гості поспішає.
Ще не заснули зорі ранні
І місяць м'ячиком стрибає.
Легенько вітер гладить коси,
Гойдає гойдалку в садочку.
Траву скупали срібні роси,
Згорнувся котик на пеньочку.
Що в снах у нього, ми не знаєм,
Турботи, а чи перегони.
Можливо, мишку доганяє,
А чи сховався від ворони.
Ранкова мить - то ціле щастя
І я радію цьому диву.
Де ще таке побачить вдасться,
Тому і я така щаслива.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801067
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 28.07.2018
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)