Струмить тепло від стиглого ячменю,
Під мелодійні сюркотання цвіркунців.
Він сонцепромені зібрав у жменю —
Пашать жаринки у розтуленій руці.
Ясніють вуса в золотих сплетіннях.
І літня спека відкупорила вікно.
У леготі відчутні торохтіння —
В засіки проситься вже визріле зерно.
Живе у закосиченому диві.
Ще мить — під пресом буде, в тюках фуражу.
Комбайн зненацька здійме пил на ниві,
А трактор виоре для осені межу.
23/07/18
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800397
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.07.2018
автор: Lana P.