До тебе

я  не  повинен  знати,  що  турбує  твоє  серце,  та  я  волію
я  дихання  твоє  вкладаю  в  співи  арфи
прозрінням  стали  очі  і  все,  що  в  світі  є
твоїм  же  сміхом  заклинаю

не  відвернись,  сказавши,  що  ввостаннє
даруй  нове  життя,  криниця  у  пустелі
хто  має  силу  йти  дорогами  Помпеї
не  вміє  розлюбити  вуста  твої  тонкі

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799428
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.07.2018
автор: Радомір