В моєму серці ще тебе не вистачало,
Воно і так палає і болить.
Мені воно сьогодні тишею кричало,
Що вже так не можливо жить.
Я головою добре розумію,
От тільки серця я не можу зрозуміть.
Чи я його почуть просто не вмію?
Йому самотньому так хочеться любить…
А я, напевно,мабуть вже втомилась,
Не можу я з собою розібраться.
Думки із смутком у єдине збились,
В той час, коли так хочеться сміяться.
15.07.2018 р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799372
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.07.2018
автор: Валентина Рубан