Балада. Спроба перекладу твору Бориса Пастернака

                 

         Автобази  тремтять  гаражі,
         І  костел  часом  блисне,  мов  кістка.
         І  падучі  топази  так  низько.
         Парк.  Зірниці  бурлять,  мов  в  діжі.
         В  саду-тютюн.На  тротуарі-  натовп,
         Що  наче  вулик  бджіл  гуде,
         Нічний  Поділ,  обривки  арій,
         Невидимо  Дніпро  пливе.    

         "Прийшов",  -  летить  між  берестами,
           І  раптом  звідкись  надійшов
           Важкий,  безсонний,  досконалий,
           Чарівний  запах  матіол.
         "Прийшов"-летить  між  стовбурами,
         "Прийшов"-летить  поміж  людей.
             Нічний  Поділ.Грози  удари,
             Невидимо  Дніпро  пливе.

             Удар,  і  другий,  і  пасаж.  Відразу
             В  шарів  молочний  ореол
             Шопена  зверхтрагічна  фраза
             Впливає  зраненим  орлом.
             Під  нею  -  чад  араукарій,
             Але  усім  байдуже  це,
             Нічний  Поділ,  німий  сценарій,
             Невидимо  Дніпро  пливе.

             Політ  орла  -  оповідання,
             В  нім  зваби  Півдня  і  смоли,
             В  нім-  всі  молитви  і  сказання
             Про  всі  стосунки  між  людьми.
             Політ  -  це  казка  про  Ікара.
             І  тихо  з  круч  підзол  пливе
             Поділ  глухий,  мов  каторжанин.
             Невидимо  Дніпро  пливе.

             Дарую,  Гаррі,  Вам  баладу-
             Свавілля  марень  і  уяв
             Тут  не  торкнулось  того  дару,
             Яким  Бог  вас  обдарував.
             Це    не  забуду  я  ніколи-
             На  кручах  парк,  концерт  іде.
             Нічний  Поділ  і  матіоли,
             Дніпро  невидимо  пливе.


             Дрожат  гаражи  автобазы,
             Нет-нет,  как  кость,  взблеснет  костел.
             Над  парком  падают  топазы,
             Слепых  зарниц  кипит  котел.
             В  саду-  табак,  на  тротуаре-
             Толпа,  в  толпе  -  гуденье  пчел,
             Разрывы  туч,  обрывки  арий,
             Недвижный  Днепр,  ночной  Подол.
 
               "Пришел",-  летит  от  вяза  к  вязу,
               И  вдруг  становится  тяжел
               Как  бы  достигший  высшей  фазы
               Бессонный  запах  матиол.
             "Пришел",-летит  от  пары  к  паре,
             "Пришел"-стволу  лепечет  ствол.
               Потоп  зарниц,  гроза  в  разгаре,
               Недвижный  Днепр,  ночной  Подол.

                 Удар,  другой,  пассаж,  -  сразу
                 В  шаров  молочный  ореол
                 Шопена  траурная  фраза
                 Вплывает,  как  больной  орел.
                 Под  ним  -  угар  араукарий,
                 Но  глух,  как  будто  что  обрел,
                 Обрывы  донизу  обшаря,
                 Недвижный  Днепр,  ночной  Подол.

                   Полет  орла  как  ход  рассказа.  
                     В  нем  все  соблазны  южных  смол
                     И  все  молитвы  и  экстазы
                     За  сильный  и  за  слабый  пол.
                     Полет  -  сказанье  об  Икаре.
                     Но  тихо  с  круч  ползет  подзол,
                     И  глух,  как  каторжник  на  Каре,
                     Недвижный  Днепр,  ночной  Подол.

                     Вам  в  дар  баллада  эта,  Гарри.
                     Воображенья  произвол
                     Не  тронул  строк  о  вашем  даре:
                     Я  видел  все,  что  в  них  привел.
                     Запомню  и  не  разбазарю:
                     Метель  полночных  матиол,
                     Концерт  и  парк  на  крутояре.
                     Недвижный  Днепр.Ночной  Подол.



 







   


               



.
     








 

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794376
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.06.2018
автор: іванна квітнюк