Біжать невпинно наші роки,
Спішать в майбутнє, у життя.
Тут були власні перші кроки,
А вже крокує до нас дитя.
Спішать літа, все у турботах,
Минає день і ніч мина.
Хотілось, щоби повторилась
Щаслива мить і юності пора.
І не біда, що з кожним роком
Ми є старші трішки.
Бо все, що прожите нами -
Нас лиш гартує тільки.
Навчала доля і не потішала,
Бували, і щасливі дні.
За все, що у житті ми маєм -
Ми вдячні доленько тобі.
За те що доля нас водила
Крутими стежками життя.
І те, що колись гірким було,
Пішло в минуле, в забуття.
Залишились лиш щасливі миті,
І з ними в згадках ми йдемо.
А головне - здорові батьки і діти,
Це Щастям зветься і Добром!
Руслана Ліщинська-Солецька
25 травня 2018
ruslana679@gmail.com
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793207
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 26.05.2018
автор: Руслана Ліщинська-Солецька