НЕМАЄ ПРОЩЕННЯ ТОБІ РОСІЄ!
Ще вчора, Росіє я подала тобі руку...
ділилась кусочком хліба із тобою,
вінчали діти ,зростали наші внуки...
довго дружили, а розійшлись війною.
Ще вчора називались сестрами ми...
один до одного йшли із миром піснями,
а нині навіки, із тобою стали вороги..
і тече ,ріка крові над нашими берегами.
Ти ,точила гостру зброю усміхаючись мені-
заздалегідь, малювала план криваву війну,
а я як рідна мати, прийняла у дім діти твої-
із за кущів ,пхаєш гострий ніж у спину мою.
Ти, не одне століття грабила скарби з казни,
ламала хрести, закривала двері до храму...
голих ,босих ,під конвоєм гнала у незнані світи,
викарбувала невимовний біль і глибокі рани.
По приказу, кремля ти творила чорні діла...
гвалтувала ,мучила, затягала зашморг на шию,
ти народила, безумців червоної орди- орла...
і двоголовий ,гострить пазурі створює стихію.
Нагнав, бтр,танки і спалює життя до тла на путі,
знищують, все живе нарвані хмільні рашисти...
і гине калиновий цвіт у кровопивці руки в крові ,
і попи у рясі ,служать московії ниці антихристи.
У підпілля ,скликають дзвоном нових яничар,
гендлують ,всім святим створюють ''руський мір','
за пазухою,убога жадна душа запашок під угар...
зажиріли, від церковної офіри від українських лір.
Немає прощення , Росіє за вбитих дочок і синів!
за сльози матерів, молодих вдів, і за сиротину...
я мати земля,вірю ,що народ посіє зерно у посів...
заколосяться, жита.і збудує нову вільну Україну.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791200
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 11.05.2018
автор: Чайківчанка