- Щоб всього доволі мати, -
Дід повчав онука, -
Треба рано уставати –
Божа то наука!..
А онук - любив поспати
З ночі до обіду
Так, що хоч коти гармати -
Заперечив діду:
- Не відомі з нас нікому
Промисли Господні!..
Дід продовжив по-сільському:
- Вдосвіта сьогодні
Вийшов на дорогу з дому,
Ще не піли й півні.
Гаманець знайшов, а в ньому –
Долари і гривні.
Отакий дарунок Божий:
Встав би я пізніше,
То не я знайшов би гроші,
А уже хтось інший…
Та онук був насторожі
І сказав мудріше:
- Той, хто загубив ті гроші,
Встав іще скоріше!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790578
Рубрика: Гумореска
дата надходження 06.05.2018
автор: Микола Базів