не колапс

дякую  за  натхнення  авторові  поезії  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788909

тоді,  коли  настане  те  «ніколи»
що  каменем  тягнуло  нас  на  дно
що  озивалось  в  серці  лютим  болем
і  лоскотало  в  горлі  заодно  
тоді  скажу  тобі:  «дивись,  дурненький
хто  вірить,  той  безвихідь  переміг
і  розтулив  її  тугі  обценьки
змітаючи  обставини  до  ніг»
колись,  коли  настане  те  «ніколи»
що  залило  чорнилом  півжиття
тоді  побачиш  -  ще  лишилось  поле
таке  ж  невинне  й  чисте,  мов  дитя
не  все  ще  сказане,  побачене,  відчуте
не  все  скінчилось  і  розпочалось
не  все.  не  всі  на  градуси  й  мінути
кути  розділені,  лишилась  ось  -  
така  тендітна  і  така  уперта
що  рве  метал  розніженим  крилом
мала  надія.  не  дозволить  стерти
межу  між  тим,  що  буде  і  було

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789078
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.04.2018
автор: Ulcus