Ти усміхаєшся очима,
Уста приховують усмішку.
Сестра у Тебе за плечима –
Чудове селфі у затишку.
Світлини на її сторінці –
Твоя «мовчить», немає «ави».
І переповнена по вінця
Терпіння чаша. Неласкава
Була до мене Ти тоді,
Коли востаннє написала.
Ненече кола на воді
Надія зустрічі зникала.
А з нею ледве тліла віра,
Та слава Богу не погасла.
Твою ще поверну довіру,
Кохана квіточко прекрасна.
Радію вранішній росі,
Тебе нагадують ромашки.
Здолаю перешкоди всі,
Як би мені не було важко.
Я щиро Господа молю,
Одна для цього є причина –
Побачити, як наяву
Ти усміхаєшся очима…
© S.Nemo
25-26.04.2018
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789048
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.04.2018
автор: Finist