Єдина в мене є любов,
Проте взаємності немає.
Довго шукав її - знайшов,
Лише у ній любов дрімає.
Крізь все життя, через літа,
Свою кохану пам’ятаю,
Бо жінка ця мені свята,
Її, життям своїм кохаю.
Її нестиму на руках,
Через життя, крізь гори й луки.
Бо в ній знайшов, що у жінках,
Нас захищає від розлуки.
Як вона скаже: «Я люблю!»
Тоді хай небо нас розсудить…
За це я Боженьку молю,
Нехай вона мене полюбить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788849
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.04.2018
автор: СЕЛЮК