Корова і гедзь

           “Дз-з-з!”  -  гудів  ґедзь,  вилітаючи  із  узлісся  на  пасовисько.  А  там  паслися  корови,  що  жували  молоду  траву  із  квітами.  “Дз-з-зу!  –  незадоволено  задзижчав  гедзь.  -  Ці  корови  дуже  товсті.  У  лісі  є  косулі,  худі  і  швидкі,  їх  можна  вкусити,  а  ці  -  дуже  великі  і  товсті,  вони  -  справжні  корови.”  
                   Але  корови  не  зважали  на  дзижчання  гедзя  і  далі  жували  траву.  Він  присів  на  одну  із  них  –  високу,  із  особливо  великим  вим’ям.  У  неї  була  біла  морда  із  малою  плямою  і  великі  очі.  Корова  ретельно  щипала  траву,  бо  незабаром  мав  настати  вечір.  Увечері  стадо  піде  назад  у  село,  корів  почнуть  доїти  і  від  кожної  отримають  багато  молока,  з  якого  приготують  смачні  продукти.  
                   “Чому  вона  така  боката?  -  зудів  гедзь.  -  І  вим’я  велике?  От  якби  схудла,  то  була  б  краща,  але  на  косулю  вона  все  одно  не  стане  схожа!”  –  він  присів  на  бік  корови  і  став  намагатися  вкусити.  
                   "Му-му-у!"  -  озвалася  корова.  Вона  не  помітила  гедзя,  хоча  ніби  щось  відчула.  "Хлясь!"  -  і  корова  щосили  вдарила  хвостом.  Хвіст  поцілив  точно  і  прибитий  гедзь  упав  у  траву,  а  корова  ненароком  затоптала  його.  Потім  вона  почала  знову  їсти  траву  і  наповнювати  вим’я  молоком.  Вечірнє  сонце  сяяло  на  горизонті  і  виглядало  промінням  із-за  гори.  Корів  погнали  до  села.  Корова  пішла  по  стежці.  Вона  дивилася  поперед  себе  і,  можливо,  думала  про  відпочинок.
                   Іноді  критикують  тільки  для  того,  щоб  вкусити  і  присмоктатися  до  тебе,  або  до  когось  для  власної  поживи.  Гедзь  також  може  критикувати  корову.  Якості,  які  він  вважає  недоліками,  насправді,  можуть  бути  достоїнствами,  хоча  і  не  для  нього.  А  ще  буває  достатньо  одного  руху,  щоб  невдаха-критикан  зник.

22.04.2018.
Світлина  із  інтернету.    

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788632
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 22.04.2018
автор: Светлана Борщ