ЩОНОЧІ ЦІЛУВАВ ЇЇ ВОЛОССЯ…

                                                   Твоє  волосся  —  то  космічна  ніч.
                                                   З-під  гребінця  летять  метеорити.
                                                   Миттєвості...  не  встигну  розлюбити,
                                                   Життя  коротке  —  блисквиця  з  віч.
                                                                                                                                 Іван  Гайворон.
Щоночі  цілував  її  волосся...

Щоночі  цілував  її  волосся
І  зорями  палкими  обіймав!
О,  любощів  яскраве  стоголосся:
Вирує  ранок  барвами  заграв.

А  зорепадів  млосне  павутиння,
Сплітало  блискавицями  вінок.
Душі  таке  бентежне  мерехтіння...
Стрімкий  у  майбуття  тернисте  крок.

Щоночі  він  пірнав  в  її  волосся!
О,  любощів  безмежне  стоголосся...

04.  04.  2018  м.  Львів  автор  Наталі  Калиновська

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787897
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.04.2018
автор: Наталі Калиновська