Наді мною лежить чужина,
А я серцем лечу в Україну,
Проведе лиш стежина одна-
Йтиму вірно по ній аж до згину.
Повернуся у рідні сади,
Цілуватиму цвіт черешневий,
Мить моя! Зупинися- не йди...
Одягаю вінок свій, вишневий.
Волошок назбираю в полях,
Маків цвіт застелю на порозі,
Я у зорі вберу рідний шлях,
Всю любов простелю на дорозі.
Ту любов, що віддали батьки,
Поділю між дІтьми та собою,
Загортаю у спогад стежки...
Рідний Краю- я завше з тобою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787517
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.04.2018
автор: Леся Утриско