Якраз погідний час настав,
Аби прозріли сонні душі
У тих, хто досі міцно спав,
Ніяк не міг із місця зрушить.
Відкрили двері небеса
У світ привабливий, високий,
Де мрія тиха воскреса,
Неначе день весняноокий.
Це, певне, сталося тоді,
Як ми ступили одночасно
На стежку, що вела у дім
Любові двох сердець квітчасту.
Пізнання величі життя
У милозвучнім двоголоссі
Зріднилося із відкриттям,
Якого ми не знали досі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785253
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.03.2018
автор: Дніпрянка