Рад’ярд Кіпліньґ, Слуга, котрий царює

Від  трьох  речей  земля  трясеться,  ба  й  чотирьох  знести  не  може:  
раба,  що  зацарює;  безумного,  коли  наїсться  до  наситу;  
розпусної,  що  вийде  заміж,    і  служниці,  що  успадкує  по  господині.
Приповідки:  30  (21,22,23)

Три  речі  землю  трусять,
Чотири  ж  не  знести,  
І  їх  Агур  набожний
У  книгу  помістив.
Чотири  ці  прокляття
У  ряд  він  записав  –
Слуга,  котрий  царює,
На  перше  місце  став.

Служниця  стане  пані  –
Не  йди  до  неї  в  дім.
А  дурень,  як  наїсться,
Засне  –  і  лихо  з  ним.
Розпусна  блуд  покине,
Як  стане  до  вінця;
Слуга  ж,  котрий  царює,  –
То  безлад  без  кінця.

Повільний  у  роботі,
Швидкий  до  метушні,
Глухий  до  слів  розумних,
Крикливий  у  сварні.
Уся  могутність  царська
Зміцняє  глупоту.
А  суд  приймати  мусить
Його  лиш  правоту.

Раніш  служив  у  пана,
Тепер  царює  сам,
Та  звик  від  прикриватись
Господаря  ім’ям.
Веде  його  безглуздя
У  пекла  глибину  –
Слуга,  котрий  царює,
Не  визнає  вину.  

Дає  він  клятву  легко,
Брехня  йому  не  гріх,
Розтоптує  довіру,
Боїться  і  своїх.
Міняє  обіцянки,
Котрі  так  жде  юрба,
Слуга,  котрий  царює,  
Є  гіршим  від  раба.

Rudyard  Kipling  
The  Servant  When  He  Reigneth

For  three  things  the  earth  is  disquieted,  and  for  four  which  it  cannot  bear.  
For  a  servant  when  he  reigneth,  and  a  fool  when  he  is  filled  with  meat;  
for  an  odious  woman  when  she  is  married,  and  an  handmaid  that  is  heir  to  her  mistress.
PROV.  XXX.  21-22-23.  

Three  things  make  earth  unquiet
And  four  she  cannot  brook
The  godly  Agur  counted  them
And  put  them  in  a  book  --
Those  Four  Tremendous  Curses
With  which  mankind  is  cursed;
But  a  Servant  when  He  Reigneth
Old  Agur  entered  first.

An  Handmaid  that  is  Mistress
We  need  not  call  upon.
A  Fool  when  he  is  full  of  Meat
Will  fall  asleep  anon.
An  Odious  Woman  Married
May  bear  a  babe  and  mend;
But  a  Servant  when  He  Reigneth
Is  Confusion  to  the  end.

His  feet  are  swift  to  tumult,
His  hands  are  slow  to  toil,
His  ears  are  deaf  to  reason,
His  lips  are  loud  in  broil.
He  knows  no  use  for  power
Except  to  show  his  might.
He  gives  no  heed  to  judgment
Unless  it  prove  him  right.

Because  he  served  a  master
Before  his  Kingship  came,
And  hid  in  all  disaster
Behind  his  master's  name,
So,  when  his  Folly  opens
The  unnecessary  hells,
A  Servant  when  He  Reigneth
Throws  the  blame  on  some  one  else.

His  vows  are  lightly  spoken,
His  faith  is  hard  to  bind,
His  trust  is  easy  broken,
He  fears  his  fellow-kind.
The  nearest  mob  will  move  him
To  break  the  pledge  he  gave  --
Oh,  a  Servant  when  he  Reigneth
Is  more  than  ever  slave!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783454
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 20.03.2018
автор: Валерій Яковчук