Кіт замурзаний в сметані,
Таня миє ніжки в ванні,
Мама сердиться й до доні,
Вимивай, добре долоні!
Це ж додуматися треба,
Чи була в тому потреба,
З котом разом з миски їсти?
Нема в хаті де й присісти.
Де не гляну, скрізь сметана,
Чути з ванни плаче Таня.
12.02.2018р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783303
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.03.2018
автор: Ніна Незламна