Солона шкіра в бризках шалу,
Душа — бентежна, піщана, —
Мандрує море до причалу, —
Пірнають гребені до дна.
Переливається у муках,
З найпотаємніших глибин,
І розчиняється у звуках
Нам невідомих, наче джин.
Знов заворожує стихія,
Утихомирює на мить.
Так море проживає в діях,
А берег жваво гомонить.
16/03/18
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782769
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.03.2018
автор: Lana P.