Сльоза – то тихий зойк душі,
який словами важко передати,
то відчаю гірко-солоні шати
і розпачу шляхетні кунтуші.
Сльоза – уранішня роса,
що щедро омиває спрагле серце
і у потоці невимовних герців,
підносить душу прямо в небеса.
Сльоза – немов рідкий кришталь,
змиває смуток і гіркі образи,
у мрії застигає, як алмази,
що ніби масло розрізають сталь!
березень 2018
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782310
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.03.2018
автор: Олександр Мачула