Чому мовчить самотньо телефон?
Ні говорить, ні слухати не хоче
Думки біжать, а в серці пустота,
І біль якийсь стурбовано лоскоче...
А ти мене учора розбудив,
Прийшов тоді, коли я міцно спала.
Багато слів хороших говорив,
Та не було між них тих, що чекала.
Ти говорив, що вже прийшла весна,
Ти говорив, що тепле сонце сяє...
Ти говорив усе і говорив,
Не чула я лиш, про що серденько благає
І ось дзвінок, немов бджолиний рій,
Ввірвавсь привітно, розбудивши ранок.
Приніс букет із світлий, чистих мрій,
Надією ступив мені на ганок.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780622
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.03.2018
автор: Валентина Рубан