Сама собі дизайнер

У  родині  радість.  У  родині  свято.
Бо  нарешті  в  доні  є  своя  кімната!

Новесенькі  меблі,  стіни  білосніжні,
А  на  них  —  шпалери.  Мама  каже  —  ніжні!

Не  було  б  інакше.  Сама  ж  вибирала,
Всі  знання  і  вміння  у  ремонт  вкладала.

Недопрацювала  ненька  щось,  напевно,
Бо  ж  дитя  взялося  виправляти  ревно.

Є,  на  щастя,  в  доні  олівці  і  фарби,
Щоб  різноманіттям  посміхались  барви.

Сонечко,  хмаринки,  на  траві  —  корова,
Киця  біля  неї.  І  стіна    —  готова!

А  власні  картини,  на  барвисту  стІну,
Чим  же  приліпити,  як  не  пластиліном?

Дивляться  у  захваті  поглядом  героя
Ці  невинні  очки.  Ця  секретна  зброя.

Не  пожурить  мама.  Не  насварить  тато.
Бо  ж  змінила  донечка  за  смаком  кімнату)))

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780030
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 03.03.2018
автор: BeZodnia