Живуть у серці мойому дві мови:
Російська й українська від обох батьків.
Вони для мене рідні й я ніколи
Не розділяла їх, а зараз — й поготів.
Бо це, як пам'ять зрадити і долю,
Минуле викресливши зразу й назавжди
І попрікати цим я не дозволю —
Хіба російська привела нас до біди?
А "щирі українці" не завжди і щирі —
Мугикати навчились України гімн,
Долоню до грудей приклавши, хтиві й хитрі,
А їм людські прокльони в спини навздогін.
І тим, що знаю я російську мову,
Не відрікаюся від України я.
Не зраджую ні пам'ять, ані долю —
Я українка з перших подихів життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779416
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.02.2018
автор: Радченко