Ти прийди, прийди до мого двору,
І під грушею на лавочці присядь,
Вийду я із хати у цю пору,
Станемо ми зорі рахувать.
А вони підморгують лукаво,
Їз-за хмари й місяць виплива.
Не потрібні вже тоді слова,
Бо за нас серця усе розкажуть.
Слухатимемо вечірню тишу
Та чудовий солов"я романс,
Пригорнусь до тебе я міцніше
І...нема щасливіших за нас.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778755
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.02.2018
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський