[img]http://dachadecor.com.ua/images/viraw%20grec%20oreha.jpg[/img]
[i][b][color="#085757"]
Сонце за обрієм, стелиться марево...
Запорошила зима.
Ой, зажурилось горіхове дерево:
- Спати б, та сну все нема.
Заполонили думки білу голову,
гілля схилилося вниз,
холод пробрався у душу смарагдову,
смуток коріння надгриз.
- Де красне літечко? Й осінь минулася,
перед очима - пітьма...
Ой, діти, діточки, де ви поділися?
Чи вас ростив надарма?
- Та не журіться ви, любий наш таточку, -
міцно я вас пригорну...
Тепло в обіймах, і ваше коріннячко
кріпне... Ще стрінем весну!
Зазеленіло горіхове гіллячко,
в серце любов потекла.
Очі світилися... Мружилось листячко,
в ніжних проміннях тепла.
Сонце на обрії... Зникло те марево,
вже не лютує зима.
Співи пташинії... Квітне знов дерево
гілля увись підійма.
[/b][/i][/color]
https://youtu.be/7PoGP_ahGnk
[img]https://scontent-waw1-1.xx.fbcdn.net/v/t31.0-8/fr/cp0/e15/q65/27907607_202053667043879_9039166696222297045_o.jpg?efg=eyJpIjoidCJ9&oh=3978184137c92adc99880928cdc227d2&oe=5AFF7CF9[/img]
Фото і робота автора. Горіх, котрий росте посеред подвір'я
садиби авторки і кожного року радує своїми плодами,
та дарує сховок у спекотні дні літа від пекучого сонечка.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777930
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 19.02.2018
автор: Фея Світла