ПОЕТАМ ГРУЗІЇ (переклад С. Єсєніна)
Були у моді ямби та октави,
Але класична форма
Відійшла,
Та нині в час цей
Величавий
Смикну вуздечку, хай би
Ожила!
Далекий край вершин!
Чужинна сторона!
Грузинські в горах з кремнію дороги.
Вино бурштинове.
І місяць вирина
В очах глибинних,як
Сивасто-сині роги.
Поети Грузії!
Згадав я нині вас.
На добрий вечір вам,
У цей щасливий час!
В чуттях палких братове,
По перу,
Словесних рік гучна кипінь
Сердечна,
Я вас люблю,
Як голосну Куру,
В застіллях, творчих суперечках.
Я – ваш північний друг
І брат!
Поети – всі одної крові.
І сам я також азіат
В поступках, помислах
І слові.
І ось тому у чужині
Ви близькі
Й рідні є мені.
Віки все змелють,
Дні минуть,
Наріч і мов -
Один ручай поллється,
Історик, творячи свій труд,
З вражди між нами усміхнеться.
Він скаже:
В гущі часовій
Є вишуканість і прикмети…
Племена воювали в ній,
Та не сварилися поети.
І свідчить тому
Віщий знак,
Поет поетові
Кунак.
Самодержавний
Царський гніт
Все краще він стискав за горло.
Ми обійшли його
Цей міт, —
Свободи крила сяють гордо!
І кожний в племені своїм,
Своїм мотивом і наріччям
Усяк
Любов, добро хвалім,
Вклоняймось почуттям
Величним…
Бо збувся давній
Знак судьби:
Уже ми більше
Не раби.
Поети Грузії,
Згадав я нині вас,
На добрий вечір вам
У цей щасливий час!..
В чуттях палких братове,
По перу,
Словесних рік гучна кипінь
Сердечна,
Я вас люблю,
Як голосну Куру,
В застіллях, творчих суперечках.
1924 С. Єсєнін (переклад Наталії Калиновської)
ОРИГІНАЛ:
ПОЭТАМ ГРУЗИИ
Писали раньше
Ямбом и октавой.
Классическая форма
Умерла,
Но ныне, в век наш
Величавый,
Я вновь ей вздернул
Удила.
Земля далекая!
Чужая сторона!
Грузинские кремнистые дороги.
Вино янтарное
В глаза струит луна,
В глаза глубокие,
Как голубые роги.
Поэты Грузии!
Я ныне вспомнил вас.
Приятный вечер вам,
Хороший, добрый час!
Товарищи по чувстам,
По перу,
Словесных рек кипение
И шорох,
Я вас люблю,
Как шумную Куру,
Люблю в пирах и в разговорах.
Я - северный ваш друг
И брат!
Поэты - все единой крови.
И сам я тоже азиат
В поступках, в помыслах
И слове.
И потому в чужой
Стране
Вы близки
И приятны мне.
Века все смелют,
Дни пройдут,
Людская речь
В один язык сольется.
Историк, сочиняя труд,
Над нашей рознью улыбнется.
Он скажет:
В пропасти времен
Есть изысканья и приметы...
Дралися сонмища племен,
Зато не ссорились поэты.
Свидетельствует
Вещий знак:
Поэт поэту
Есть кунак.
Самодержавный
Русский гнет
Сжимал все лучшее за горло,
Его мы кончили -
И вот
Свобода крылья распростерла.
И каждый в племени своем
Своим мотивом и наречьем,
Мы всяк
По-своему поем,
Поддавшись чувствам
Человечьим...
Свершился дивный
Рок судьбы:
Уже мы больше
Не рабы.
Поэты Грузии,
Я ныне вспомнил вас,
Приятный вечер вам,
Хороший, добрый час!..
Товарищи по чувствам,
По перу,
Словесных рек кипение
И шорох,
Я вас люблю,
Как шумную Куру,
Люблю в пирах и в разговорах.
1924 С. Есенин
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774851
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 03.02.2018
автор: Наталі Калиновська