Цьоця Рузя (Гумореска) .

Заложив  мій  Стефцьо  нині  поважну  гостину,
Слава  Богу  жи  Різдво,  бо  напевно  згину,
Пів  ночи  м  місила,  пів  ночи  пекла,
Аби  всім  юш  догодила  від  Різдва  аж  до  Петра.
А  ше  шом  їм  сотворила-  зі  Стефком  сі  посварила:
-  Я  рихтую,  а  він  їсть-  так  їсть...  до  безтями,
Юш  напевно  по  Різдві  відправлю  до  мами.
-  Кажу:  Хлопе!  Подивисі,  шо  сі  з  тобов  стало,
А  він  каже:  -  Відчеписі,  поріж  ми  ше  сало,
І  цибулі  накриши,  чеснику,  петрушки,
А  не  зів  би  с  з  карася  пісненької  юшки.  
Але  мушу  сі  вже  з  ним  знов  перепросити,  
Бо  нам  гості  тре  приймати  і  треба  гостити.  
Так  сі  люду  насходило-  Стефкова  родина:  
П'ют,  їдят  і  колідуют-  весела  гостина.  
Я  набрала  сі  відваги,  тай  кажу  супругу,  
Жи  би  йшов  зі  мнов  на  ганок,  а  вно  недолуге  
Хлепче  з  зєтьом  самогонку,  холодец  вминає  
І  мене  уже  не  чує,  навіть  не  сприймає.  
-  Чуєш,  Стефку,  а  від  мене  прийде  цьоці  Рузі,
Мусиш  руку  цілювати,  у  чоло  та  бузі.  
Хоч  не  хочеш,  я  ті  прошу,  мусиш  то  зробити,
Двисі  світ  який  скрутний,  а  нам  треба  жити.  
А  він  каже:  -  Котра  Рузі?  Тута  з  Гамерики?  
Йду  скоренько  до  сусіда  кликати  музики.  
Ти  цілуй  си  свою  цьотку,  то  твоя  родина-
Така  вредна  юш  стара,  як  мала  дитина.  
Я  просив  ї  трохи  гроше-  каже  жи  не  має,
Але  всім  юш  по  під  ніс  панчохов  махає.  
-  Боже,  Стефку!  Цьоці  Рузі,  як  то  мале  курі,
Але  грошей  юш  так  має  ,  як  яєць  зозулі.  
Як  над  раном  лєже  спати,  заспіваєш  люлі-
Всі  маєтки  нам  запише  і  навіть  кошулі.  
-  Добре,  Касю,  твоя  взяла-  мені  най  дасть  хату,
Доньці  з  зятьом  най  платит  високу  зарплату,
Внукам  най  дасть  по  машині,  а  правнукам  євра-  
І  но  нині  най  юш  скаже,  де  вна  їх  заперла.  
В  котрих  Банках  заховала  у  тій  Гамериці,
Йду  я  марша  ї  заграю  на  нашій  вулИці.  
Так  сі  двоє  любували-  цьоці  з  моїм  Стефком,
Жи  Різдво  сі  закінчило,  на  дворі  сі  змеркло.  
Слухав  Стефко  стару  цьотку-  хтіла  кавалєра,  
Видно  крутит  в  Гамериці  кожен  день  ровера.  
Жи  на  старість  виглідає  на  усіх  пітнайціть,
Фігурова  така,  стара  у  тій  своїй  крайці.  
А  я  бульби  сі  наїм,  макаронів,  сала-
Нема  ліпшого  на  світі,  як  сільська  забава.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773567
Рубрика: Гумореска
дата надходження 27.01.2018
автор: Леся Утриско