Страх


[i](Із  циклу  „Відголос  Давидових  псалмів“,  пс.  21)
[/i]
Тремтиш?  Тремти,  великий  царю!
Ти  натворив  немало  бід…
Не  личить  нині  государю
єлей  вкушати  на  обід,
коли  народ  загруз  у  злиднях,
з  кінцями  зводить  лиш  кінці.
Диявол  править  цю  обідню
збирають  дань  його  женці.

До  Бога  тягнеш  знову  руки
і  щедрий  дар  Йому  несеш…
Прикрити  щоб  народні  муки,
затіяв  ти  цей  ниций  треш.
Кого  биками  називаєш?
Не  бачив  ти  ще  бугаїв!
Від  пересичення  сконаєш
серед  таких  же  глитаїв.

А  тупіт  буйволів  вже  чутно,
Лев  за  собою  їх  веде.
Тобі  вже  скоро  стане  скрутно
і  апетит  враз  пропаде.
Твої  багатства,  що  повсюди,
обернуться  у  сущий  прах.
І  стане  Бог  на  боці  люду!
Тебе  ж  підіпре  лише  страх.

23.01.2018

[i]Псалом  21:
1. Для  дириґента  хору.  На  спів:  «Ланя  зорі  досвітньої».  Псалом  Давидів.
2. Боже  мій,  Боже  мій,  нащо  мене  Ти  покинув?  Далекі  слова  мого  зойку  від  спасіння  мого!…
3. Мій  Боже,  взиваю  я  вдень,  та  Ти  не  озвешся,  і  кличу  вночі,  і  спокою  немає  мені!
4. Та  Ти  Святий,  пробуваєш  на  хвалах  Ізраїлевих!
5. На  Тебе  надіялись  наші  батьки,  надіялися  і  Ти  визволив  їх.
6. До  Тебе  взивали  вони  і  спасені  були,  на  Тебе  надіялися  і  не  посоромились.
7. А  я  червяк,  а  не  чоловік,  посміховище  людське  й  погорда  в  народі.
8. Всі,  хто  бачить  мене,  насміхаються  з  мене,  розкривають  роти,  головою  хитають!
9. Покладався  на  Господа  він,  хай  же  рятує  його,  нехай  Той  його  визволить,  він  бо  Його  уподобав!
10. Бо  з  утроби  Ти  вивів  мене,  Ти  безпечним  мене  учинив  був  на  персах  матері  моєї!
11. На  Тебе  з  утроби  я  зданий,  від  утроби  матері  моєї  Ти  мій  Бог!
12. Не  віддаляйся  від  мене,  бо  горе  близьке,  бо  нема  мені  помічника!
13. Багато  биків  оточили  мене,  башанські  бугаї  обступили  мене,
14. на  мене  розкрили  вони  свої  пащі,  як  лев,  що  шматує  й  ричить!
15. Я  розлитий,  немов  та  вода,  і  всі  кості  мої  поділились,  стало  серце  моє,  немов  віск,  розтопилось  в  моєму  нутрі.
16. Висохла  сила  моя,  як  лушпиння,  і  прилип  мій  язик  до  мого  піднебіння,  і  в  порох  смертельний  поклав  Ти  мене.
17. Бо  пси  оточили  мене…  обліг  мене  натовп  злочинців,  прокололи  вони  мої  руки  та  ноги  мої…
18. Я  висох,  рахую  всі  кості  свої,  а  вони  придивляються  й  бачать  нещастя  в  мені!
19. Вони  ділять  для  себе  одежу  мою,  а  про  шату  мою  жеребка  вони  кидають…
20. А  Ти,  Господи,  не  віддаляйся,  Допомого  моя,  поспіши  ж  мені  на  оборону!
21. Від  меча  збережи  мою  душу,  одиначку  мою  з  руки  пса!
22. Спаси  мене  від  пащі  лев'ячої,  а  вбогу  мою  від  рогів  буйволів.
23. Я  звіщатиму  Ймення  Твоє  своїм  браттям,  буду  хвалити  Тебе  серед  збору!
24. Хто  боїться  Господа,  прославляйте  Його,  увесь  Яковів  роде  шануйте  Його,  страхайтесь  Його,  все  насіння  Ізраїлеве,
25. бо  Він  не  погордував  і  не  зневажив  страждання  убогого,  і  від  нього  обличчя  Свого  не  сховав,  а  почув,  як  він  кликав  до  Нього!
26. Від  Тебе  повстане  хвала  моя  в  зборі  великім,  принесу  свої  жертви  в  присутності  тих,  хто  боїться  Його,
27. будуть  їсти  покірні  і  ситими  стануть,  хвалитимуть  Господа  ті,  хто  шукає  Його,  буде  жить  серце  ваше  навіки!
28. Усі  кінці  землі  спам'ятають,  і  до  Господа  вернуться,  і  вклоняться  перед  обличчям  Його  всі  племена  народів,
29. бо  царство  Господнє,  і  Він  Пан  над  народами!
30. Будуть  їсти  й  поклоняться  всі  багачі  на  землі,  перед  обличчям  Його  на  коліна  попадають  всі,  хто  до  пороху  сходить  і  не  може  себе  оживити!
31. Буде  потомство  служити  Йому,  й  залічене  буде  навіки  у  Господа.
32. Прийдуть  і  будуть  звіщать  Його  правду  народові,  який  буде  народжений,  що  Він  це  вчинив!

[/i]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772857
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 23.01.2018
автор: Олександр Мачула