Журавлі

Мовчать  тополі  в  сонячних  осколках
І  дивляться  під  хмари  на  співців
Журливих.
З  них  найперший,  ніби  голка.
А  позад  неї  –  нитка  в  два  кінці.
І  вітер  ті  кінці  все  підправляє,
Заплутатись,  з’єднатись  не  дає.
Надіється,  що  в  просторі  безкраїм
Зірок  на  нитку  голка  назбирає
І  місяць,  як  віночком,  обів’є.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771817
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.01.2018
автор: Ніна Багата