*******
[b]Ж[/b]иття неписаний роман читаєм дружно
[b]И[/b]і поринаємо у справи й суєту:
[b]Т[/b]о капітал нарощуєм потужний,
[b]Т[/b]о падаєм в розгульну маєту...
[b]Я[/b]к щастя диво-птицю упіймати?
[b]І[/b] мудрість ця - для кожного із нас:
[b]Ч[/b]ас нас Життя навчає цінувати,
[b]А[/b] вже Життя - цінити учить Час.
[b]С[/b]вітанок кожний - сонячну заграву-
[b]Д[/b]арує - не жалкує нам Життя,
[b]В[/b]оно і біль несе, і щастя, й славу,
[b]А[/b] нам дано спізнати це пиття.
[b]У[/b] схронах душ, у сокровенних тайнах
[b]Ч[/b]и Совість наша часто гомонить?
[b]Й[/b] у снах тривожних вироком прощальним
[b]Т[/b]аврує, і бентежить, і болить?
[b]Е[/b]дем Життя комусь давно відкритий,
[b]Л[/b]ікує хтось задавнені болІ,
[b]І[/b] посмішки дарують рідні діти,
[b]Н[/b]есе самотність хтось на цій землі.
[b]А[/b] все ж Життя - Господній подарунок:
[b]Й[/b]ого нам цінувати й берегти,
[b]К[/b]огось щасливим зробить поцілунок,
[b]Р[/b]адітиме хтось посмішці судьби...
[b]А[/b] хтось добро розділить поміж бідних,
[b]Щ[/b]об щастям поділитися своїм -
[b]І[/b] подобріє світ, і сонце зійде у храмі Правди чистому земнім.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770061
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 07.01.2018
автор: Світла (Імашева Світлана)