Славити Творця бажає
Моє серце в кожну мить,
Так любов Його вражає,
Бо дива вона творить.
Серце вдячне, як дитина
За улюблених батьків,
За братів, за Батьківщину,
За спів душ і спів птахів.
За моє весільне плаття,
Люблячих сердець тандем,
За під зорями багаття,
За сімейний наш Едем.
За те диво - відчувати
Неймовірні почуття,
Коли ти іще не мати,
А в тобі вже є дитя.
І за те, що дав тривогу
За життя дитини, щоб
Відповідь знайшла у Бога,
Смертний вирок всім - за що?
За покірне розуміння -
Вирок смертний чом для всіх,
За Христа, Його Спасіння,
Хто ніс хрест наш - "смерть за гріх".
І за те, що гріх мій Кров'ю
З грішної душі Він змив,
І, що Дух Святий - любові,
Ніби в келих, в неї влив.
І за те, що Слово Боже -
Джерело всіх Божих справ,
І за спрагу мати схожість
З Тим, Хто за наш гріх вмирав.
І за те, що від розлуки
З близькими нестерпний біль,
З душі змили Христа Руки,
Як зі стін отруйну цвіль.
Вірю світ є потойбічний,
Що зустріну я в раю,
Рідних, що пішли у вічність
Із умінням "я люблю".
ДЖЕРЕЛО - те, що дає початок чому-небудь, звідки постає, черпається щось; основа чого-небудь; вихідний початок.
####################
Воплотивший - я люблю!
В полночь Господа прославлю,
Днём хвалу Ему воздам,
Он достоин вечной славы,
Он мне жизнь с любовью дал!
Папу, маму, старших братьев,
Школу, выпускной и ВУЗ,
Дал мне свадебное платье,
Любящих сердец союз!
Вкус и счастья, и тревоги,
Сердцем матери вкусив,
Убедилась: только в Боге
Кладезь райских чувств и сил!
Бог любовь Свою и милость
В Своём Сыне воплотил,
Чтоб Христос Отцовской силой
Наши души Искупил!
Искупил из рабства смерти,
Свою жизнь в уплату дав,
Чтобы статус "Божьи дети"
В покаяньи грешным дать!
И, узрев какой Ценою
Статус сей достался мне,
Шумным днём, порой ночною
Помню сердцем о ЦЕНЕ!
Аллилуйя не устану
На земле и в небе петь,
Петь и сердцем, и устами:
Победил Сын Божий смерть!
Потому, ушедших в вечность,
Воплотивших "я люблю",
Верю, как ребёнок, встречу
В вечном и святом раю!
##################
Жить так легко, жизнь дающих любя:
Бога святого, и папу, и маму,
чувствовать самым счастливым себя,
жить чтоб вживую, не под фонограмму.
Жить так легко, выбор свой возлюбив,
гнёздышко вить на союзе сердечном
силой Божественной вечной любви,
веря, что жизнь быть не может конечной!
Жить так легко, «почемучек» любя,
чувствуя их и душою, и кожей,
слушать, как носики сладко сопят,
и восторгаться созданием Божьим!
Жить так легко, любя старых друзей,
новых с восторгом душой принимая,
и не роптать ни Творца и людей,
всем примирения с Богом желая!
Жить так легко, дело жизни любя,
чтоб становиться подобием Бога,
чадом Его ощущая себя,
делу святому учась у Святого!
Жить так легко, смысл познав бытия:
вслед за Воскресшим шагать в Божье Царство,
чтоб с «я люблю», вместо гордого «я»,
нам убедиться в реальности райской!
Жить так легко с ритмом сердца "люблю" -
Чадами Божьими в вечном раю!
########################
Я не согласна с выраженьем
Я не согласна с выраженьем
Что от любви душа болит,
Хоть больно ей от раздраженья,
От унижений, от обид.
Болит от зависти, что кто-то
Уже Пегаса оседлал.
И на земле гараж с тойотой,
И дом, видать, не маху дал.
И, словно язвою досада,
Что под венец не с тем (не с той),
И что не мчишь по автостраде
На мерседесе, как ковбой.
Болит от лживых обещаний:
Беду и радость на двоих,
От голоданья, обнищанья
Без милосердных чувств любви.
Немилосердны к милосердной,
Клевещем на родник добра,
Что, словно Бог, нелицемерна,
Что только с нею в сердце рай!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765587
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.12.2017
автор: Ведомая любовью