Завжди щасливим в казці є кінець,
Де лебідь виростає із качати.
В житті насправді, хай би йому грець,
Жирнючий бройлер виросте з орляти.
Дорослі ми, а віримо в казки,
Хоча слова лунали так правдиво!
Нам вкотре вже запудрили мізки,
Та ми хотіли, щоби сталось диво.
Не сталося, тож бачимо тепер,
Ніхто корупцію долати не збирався,
А президент, на хитрий свій манер,
Її тепер очолювати взявся.
Тож натворили різних там структур,
Які під себе хоче підібгати.
Рябить в очах від абревіатур,
Яких потрібно в кулаці тримати.
Манери квочки, щоб накрити всіх,
А хватка як в дорослого удава.
Та знову вкотре на біду і гріх
Не збудеться корупції держава.
А ми плекали мрії про орла,
Натомість бройлер всівся на бантині.
Корупція не в’їлася, вросла
І владою керується в країні.
Нема межі цинізму та брехні,
Та є межа терпіння у народу.
То може статись, снилося мені,
Що знов в крові шукати будем броду.
09.12.2017 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764934
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 09.12.2017
автор: Мирослав Вересюк