Усе перетерпиться... біль образ,
і просто біль, що серце чуле кришить...
Він білий, не бува його біліше,
я в цьому пересвідчилась не раз...
Бо чорнота знеболена, німа
ані ніяка... глупа собі темінь.
І скільки б не велось про це полемік -
я вірю в те, що осягла сама.
Я вірю... знаю - біло він болить
і біло-біло сиплеться на скроні.
І тільки серце ружиться червоно,
як біла ця негода відшумить...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760388
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.11.2017
автор: Адель Станіславська