Душа моя розтопить лід розлуки...
Осінні дні... так плинуть хутко!
Де ж літа красного лункий розмай?
Царівна біла на порозі смутку...
Й такий далекий ще весняний рай!
Стежину до весни крізь щем знайду я,
Крізь журавлиний клекіт вороття!
Осінні всі печалі перейду я,
Й духмяну стріну піснь життя!
Душа моя розтопить лід розлуки:
Почує нотки Ліри в п'янкім сні!
Адже твої гарячі, сильні руки,
Мене чекатимуть нестримно у весні!
06. 10. 17 м. Львів автор Наталія Калиновська
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756421
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.10.2017
автор: Наталі Калиновська