Вирішив поповнити свій розділ відеопоезії кліпом трирічнї давності.
Вірш читає сам автор тексту і кліпу - Олексій Тичко.
Музика - Віктор Охріменко.
---------
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=8FYkBnNBfA8[/youtube]
Не вперше осінь пише свій етюд,
У мене знову дежав’ю торішнє.
Усі тривоги множаться, ростуть,
Багрянцями вкриваються неспішно.
Зруйновано до тла мій Вавилон,
В минуле відійшли літні устої.
Тумани наяву, а ніби сон
Химери там і дійсність у двобої.
Неначе жовтим снігом замело,
Дощами третя вмилася Пречиста.
Повільно опускаюся на дно,
У шелесті дощу, чи може листя.
З осінньою хандрою сам на сам,
І щоб вона мені не говорила,
Я бачу низько стелиться туман,
Тому сумні: думки, слова і рима.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755318
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 14.10.2017
автор: Віктор Ох