Вилискує на сонечку овес,
Ввібравши колір сонця із небес,
Зорить смугастими ланами.
Підковами схилився до землі,
Гойдає літній простір на стеблі
І пестить душу колосками.
Мережить рясно смужками поля,
Врожаєм утішається земля,
Уквітчана, гуде джмелями.
Солодкі трелі жайвір угорі
Виводить лунко рано на зорі —
Блакить підсилює піснями.
А ти мовчиш і слухаєш той спів…
У полі навіть вітер захмелів,
В пахучих травах між рядками.
27/07/17
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752898
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.09.2017
автор: Lana P.