(курортному сезону 2013-го)
333* … – а років за плечима! а кралі
солодкі, чарівні, прекрасні!
Ой дні-гульвіси, нам
ще рано «на бочок» –
Жадання є і моць, та й серпень наш зоріє!..
Ще спрагле літо-хіть роздягне жіночок
Рукам-очам на втіху, серцю й мріям!
334* не терпиться, бажається у спразі днів осінніх…
А я все той – закоханий і смішний,
І життєлюб, і невиправний грішник:
Сідай-но ближче, любко, обніму
І пригорну, й… помацаю, хоч трішки!
335* коли ми вже одне – що всі печалі
про згасле літо і кінечність днів?!.
Я вірю в небо, котре наді мною,
І вірю в світ цей, а не в потойбічний,
Страхів не маю перед часом вічним,
Коли зливаюся у любощах з тобою!..
336* спомини-загадки днів моїх осінніх…
Як весна манила цвітом, спрагою бруньок,
Так набухлих життєдайним і медовим соком!
І питав травневий вечір, підморгнувши оком:
«Коли жінка пахне лісом? – Коли муж пеньок!..»
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751106
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 18.09.2017
автор: Касьян Благоєв