Життя не завжди гладить по голівці,
І влітку холодом проймає серце.
Жбурне обличчям прямо по бруківці,
А інколи буває з гірким перцем.
Зламати може, ніби вітер, гілку.
Чи спалить полум*ям, як дім, дощенту.
І крутить смутком тихо темну плівку,
Переглядаю зі слізьми фрагменти.
І вити вовком хочеться від болю,
І духом майже падаю донизу,
Але зібравши міцно силу волі,
Звільняюся від пут важкої кризи.
Печаль проходить, і усе минає.
Життя прекрасне в смузі чорно-білій,
І душу сонце промінцем торкає.
Як птах, я розправляю знову крила.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749597
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 07.09.2017
автор: Світлая (Світлана Пирогова)