Цілувала осінь очі чорнобривцям,
У жоржини впала подихом дощу,
Піснею чудною, сміхом на обжинках,
Спогадом лелечим, косами плющу.
Колисала літо у туманах сивих,
Снилися примари- блискавки з небес.
Синіми степами зорі колосили,
У світах далеких журавлиний плес.
Малювала коси травам у долині,
Виноградні грона- ночі оксамит,
Загубилась сонцем у густій ожині,
Дарувала світу дощовий букет.
В нім палітра айстри, очі чорнобривців,
Подих хризантеми, спів у ковили.
Зустрічалась осінь з літом- наодинці,
Колискову ткала з холоду й журби.
Чарувала листям- що зерно у клунях,
Мигдалеві соти у струмках дощу,
На лелечих крилах літечка відлуння,
У вінку осіннім коси із плющу...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748982
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 03.09.2017
автор: Леся Утриско