Блукає ніч в городах дальніх
і засвітилися рясні зірки,
а місяченько за хмарину
сховався і блищать хмарки.
Цвіркун в стодолі заспіває,
високо підіймає вуха пес:
це він нічні розмови чує
від ближніх і дальніх чудес.
Нічка заблимала зірками
через хмарини навкруги,
а дітям сонним спати треба,
закрий же оченьки, засни.
У двір приводить Сонько нічку,
чи може його нічка привела,
тепер у кошику через потічок
на інший бережок несла.
Несла і розсипала на порозі,
та сни до завтра підростуть
і пригодяться у дорозі,
щоб вдалою була дня суть.
Ростіть же, сни, в гаю і в полі,
і щедро, зорі, засвітіть,
уже пора заснути сонним,
спіть, люлі-баю, милі, спіть.
30.07.2017.
Анімація із інтернету.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748494
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.08.2017
автор: Светлана Борщ