А сонце все скупіше на тепло (акро)

[b]А[/b]  сонце  все  скупіше  на  тепло,

[b]С[/b]пекотні  дні  його,  мабуть,  втомили.́
[b]О[/b]сь  новий  день  заглядує  в  вікно,
[b]Н[/b]а  вишнях  вже  листочки  пожовтіли.
[b]Ц[/b]вістимуть  ще  петунії  рясні,
[b]Е[/b]моції  найяскравіші  —  айстри,

[b]В[/b]еличні  й  різнобарвні  і  мені
[b]С[/b]вятковий  настрій  цей  від  серпня-майстра.
[b]Е[/b]стет  він  знатний  —  любить  так    красу,

[b]С[/b]купим  на  казку  він  не  був  ніколи.
[b]К[/b]рик  журавлів  летить  у  висоту  —
[b]У[/b]  вирій  відлітають,  роблять  кола.
[b]П[/b]алітру  осінь  підбирає  вже
[b]І[/b]  золотавий  колір  до  вподоби.
[b]Ш[/b]ука  коричневий  й  багряний  теж  —
[b]Е[/b]фектної  їй  хочеться  оздоби.

[b]Н[/b]е  можна  серцю  стримать  почуттів,
[b]А  [/b]в  них  і  сум,  і  ніжність  світлі-світлі.

[b]Т[/b]ак,  ніби  доторкнулась  пелюстків  —
[b]Е[/b]моції  трояндами  розквітлі.
[b]П[/b]ишу  минулому  вночі  листи,
[b]Л[/b]етять  і  дні  мої  в  далекий  вирій,
[b]О[/b]сінніх  днів  чекаю  зваби  щирі.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747943
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 27.08.2017
автор: Радченко