І на віки

Важкими  кроками  йдемо  до  незалежності,
Небесні  сотні  з  болем  дивляться  нам  вслід.
Майдан,  АТО  —  це  політичні  недоречності
Чи  кимось  запланований  убивчий  хід?
Невже  інакше  неможливо  незалежними
У  цьому  світі  бути?  Господи,  скажи!
Стрічають  свято  знов  парадами  помпезними,
А  як  же  святкувати  тим,  хто  на  межі?
Бо  не  живуть,  а  виживають,  ледь  тримАючись
За  ниточку  надії  —  раптом  буде  все  ж
Очікуваний  край  розрусі  і  єднаючись
Украйна  житиме  у  мирі  і  без  меж.
Розправе  крила  зранені  і  стане  вільною,
Вдихне  на  повні  груди,  щоб  іти  вперед
Ходою  впевненною  й  бути  зАвжди  сильною
І  на  вікИ  накласти  на  війну  запрет.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747575
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.08.2017
автор: Радченко