[b]З[/b]а вікном шепоче дощ,
[b]А[/b] про що, не зрозуміло.
[b]В[/b]ін по вулиці біг вздовж
[b]І[/b] швиденько, і сміливо.
[b]К[/b]раплі бісером на склі
[b]Н[/b]авмання зібрались в низку.
"[b]О[/b]сінь, — ти сказав мені, —
[b]М[/b]оже, ще не так і близько.
[b]Ш[/b]елестить зелений лист —
[b]Е[/b]пізод серпнево-літній.
[b]П[/b]одивись на дальній ліс —
[b]О[/b]дяг ще зелено-світлий.
[b]Ч[/b]ом повірила дощу?
[b]Е[/b]й, не треба сумувати.
[b]Д[/b]иким медом пригощу..."
[b]О[/b]світило сонце хати —
[b]Щ[/b]езли хмари волохаті.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747530
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.08.2017
автор: Радченко